д. Бадьёльск 

Вӧлі пулемётчикӧн

Сьöкыд вöлі челядьдыр война кадö. Сиктын пöшти быдöнлы водзö велöдчыны эз мойви, томсянь ковмис петны удж вылӧ, колхознöй муяс вылö, кайны вöрӧ, вöчны унапöлöс удж.

Бадьёльйывса зонлöн томдырся кадыс нинöмöн оз торъяв мукöд том йöзысь. Дас вит арöсöн И.Е. Уляшев велöдчис трактористö. Курсъяс помалöм бöрын кык сезон уджалiс асланыс сиктса «Выль Войвыв» колхозын. Сэки вöдитлісны нянь, быдтылісны картупель, кöдзлісны шобді, видзисны скöт. И ставыс тайö вöлі колö, унджык быдтӧмторйыс мунліс оборона фондö.

1943 вося арын Иван Егоровичöс босьтісны армияö. Бадьёльйылысь сыкöд арлыдаыс вöліны куимöн. Подöн ковмис мунны Айкатылаӧдз, сэсся водзö – поездöн.

Недыр велöдчӧм бӧрын петіс нин фронт вылö. 1944 вося гожöм. Миян войска дасьтысисны ыджыд боевöй операция кежлö. Коліс кытшовтны да вöтлыны вӧрӧгöс Сöветскöй Белоруссияысь. Сьöкыдöсь вöліны тышъясыс, но миян салдатъяс да командирьяс бура гӧгӧрвоисны, мый нёльӧд во нин Белоруссияса йӧз мучитчӧны фашистъяслӧн сапöг улын. Унаöн кулісны, унаöс нуисны рытыввылö. Коліс мездыны тайö мусӧ.

Пулемётчик И.Е. Уляшев буретш вöлі тайö кадас Белоруссия мездысьяс лыдын. «Максим» пулемётöн  ёртыскöд бырöдiсны уна фашистöс. Стӧчджыка лыддьыны, дерт, он вермы, пулемётыд öд абу снайпер, öтка фашист бöрся сыöн он вöтлысь, он кыйöдчы. Пулемётчикъяслöн пайыс ыджыд ӧтувъя тышъясын.

Белоруссия мездöм бöрын чорыд тышъяс вöліны Латвияын.  Фронтöвик помнитӧ сэтысь öти кар, коді нёльысь вуджліс киысь киö. Фашистъяс гöгöрвоисны нин, мый налы воис пом, да водзсасисны чорыда жö. Тайö тышъяс дырйи И.Е. Уляшев чорыда доймаліс да бура дыр ковмис куйлыны госпитальын. Бурдöм бӧрын — бара фронт. Бара Прибалтика. Пулемётчик Уляшев тышкасьӧ нин фашистъяслысь Курляндской группировка бырöдігӧн. Сэні сійö ранитчис мöдысь.

Эз бокын сулав салдат чорыд тышъясысь. Та йылысь висьталöны коймöд степеня Слава орден, «За отвагу» да «За взятие Кёнигсберга», «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.» да мукöд медальяс.

Война помасьöм бöрын нин частьсö, кöні служитіс И.Е. Уляшев, нуисны Польшаö. Коліс полякъяслы отсавны лöсьöдны выль олöм, а медшӧрыс – бырöдны унапöлöс бандитскöй котыръяс, кодъяс дзебсясьöмöн усьласисны да виалісны мирнöй йöзöс.

1946 воын сылӧн арлыда йöз служитісны на армияын, а Уляшевöс куимысь ранитчылöм бöрын лэдзисны гортас.

Уджаліс рöднӧй колхозын, сэсся совхозын. Велöдчис шофёрö да уджаліс 13 во. Öні пенсия вылын нин.

Этша вичмис тышкасьны Иван Егоровичлы. Фронтöвöй туйяс абу кузьöсь, но тышъяс вöліны чорыдӧсь. Белоруссия да Прибалтика мездӧм, Восточнöй Пруссияысь фашистъясöс вӧтлöм, Победа лун пасйöм – некор оз вун  фронтӧвиклӧн паметьысь.

Сылöн эмöсь и мирнöй уджысь наградаяс, аттьӧалан гижӧдъяс, почёт грамотаяс да дона козинъяс. Эм мый висьтавны войнаса да уджвывса ветеранлы аслас внукъяслы, юксьыны том йöзкöд уджалан сямӧн.

Иван Егорович Уляшев олö Бадьёльйылын. Пыр на вöчö вермана удж, отсасьö совхозлы, отсалö быдтыны внукъясöс.

Снимок вылын: войнаса ветеран И.Е. Уляшев.

Ленин туйöд, 1980.

 

 © Усть-Куломская межпоселенческая библиотека